державний устрій

1) спосіб правління; урядування; державний устрій (лад)

2) держава

* * *

1) державний лад; спосіб або форма правління

2) держава

3) уряд

- regime of high seas

аристократія

* * *

1) аристократія, вища верства дворянства, родовита знать; вища верства ( суспільства); вибрані

2) icт. аристократія; державний устрій, заснований на владі знаті

1) аристократія, вища верства дворянства, родовита знать; вища верства ( суспільства); вибрані

2) icт. аристократія; державний устрій, заснований на владі знаті

n структура

- foreign policy structure зовнішньополітична структура,структура зовнішньої політики

- national-state structure національно-державний устрій (країни)

- organizational structure організаційна структура

- social structure суспільний лад, соціальна структура

- structure factor структурний фактор

БАЗИС і НАДБУДОВА - категорії марксистської філософії, які відбивають взаємовідношення економічної структури з іншими структурами, процесами, явищами і сферами життєдіяльності суспільства. При цьому економічна структура суспільства - сукупність об'єктивних суспільних відносин, у які вступають люди між собою у процесі матеріального виробництва, тобто сукупність виробничих відносин, - визначається як базис, а властиві даному суспільству форми ідеологічного і політичного життя, його державний устрій, поширені в ньому правові, моральні, філософські та релігійні погляди, дії, нормативи, відносини, а також організації та установи - як надбудова, що зумовлюється базисом. Виходячи із тези Леніна про те, що суспільні відносини поділяються на матеріальні та ідеологічні, причому останні є лише надбудова над першими, представники радянської соціальної філософії зводили проблему Б. і Н. до співвідношення матеріальних суспільних відносин та ідеологічних. Подібний редукціонізм виявився неспроможним, оскільки сукупність суспільних матеріальних відносин не зводиться до економічних, а сукупність "позабазисних" суспільних відносин, сфер, процесів і явищ - до ідеологічних відносин. Своєрідним редукціонізмом було також віднесення до базису лише тієї підсистеми існуючих у суспільстві виробничих відносин, які безпосередньо характеризують панівну для даного періоду систему суспільного матеріального виробництва, виводячи за межі базису всі інші підсистеми суспільних виробничих відносин.

Немирич, Юрій (1612, Київ - 1659) - київський підкоморій, за гетьманів Хмельницького та Виговського козацький полковник, видатний дипломат, мислитель раціоналістичного спрямування, який цікавився переважно проблемами держави і права. Н. розпочав свій освітній шлях у Краківській академії, де його вчителями були відомий математик Стегман та фахівець з проблем етики Мартин Руар, який підтримував дружні зв'язки з Гроцієм і дав рекомендаційні листи до нього своєму учневі. Н. відвідував лекції в Лейденському й Амстердамському ун-тах, а також в ун-тах Парижа, Базеля, Падуї; здійснив освітню подорож до Англії. Найсильніше враження на нього справили державний устрій Голландії і Швейцарії. Відтоді Н. стає послідовним прихильником республіканської форми правління і федеративного устрою держави як союзу республік. Навчаючись у Сорбонні, Н. пише і видає в Парижі твір "Роздуми про війну з московитами" (1632), який, імовірно, був першим трактатом укр. автора з воєнно-політичних проблем. Н. негативно ставився до самодержавно-монархічного державного правління, котре може, як це було за Івана Грозного, перерости в тиранію. Коли воля володаря ставиться понад закон, піддані перетворюються на рабів, втрачають громадянські свободи, в тому числі й свободу сумління В. иклад цих поглядів було продовжено в написаному Н. "Маніфесті до володарів Європи" (1658), в якому він виступає як ідеолог уряду гетьмана Виговського. В цьому документі Н. пояснює європейським політикам підстави денонсації Козацькою державою Переяславських угод, які вбачає в порушенні цих угод Московією, нищенні автономії України, прав і свобод її люду. Ідеї, викладені Н., виявилися згодом близькими до поглядів, що проголошувалися в "Маніфесті до європейських народів", написаному через півсторіччя Орликом. Подальший виклад державницьких уявлень Н. знаходимо в складених ним умовах Гадяцького договору 1658 р. Виговського з Польщею. Готуючи його, Н. сподівався, що на його основі буде утворена нова держава - федерація або радше конфедерація, яка складатиметься з Польщі, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського. За проектом договору Україна поєднувалася з Польщею і Литвою на правах самобутньої держави під назвою "Велике князівство Руське", що повинно було мати свій верховний трибунал і судочинство, вищих урядовців, гетьмана і канцлера, свою державну скарбницю, власну монету, своє військо та адміністративно територіальний поділ. У цьому князівстві проектувалося заснування двох академій з університетськими правами (в Києві та іншому місці, де буде зручно), великої кількості шкіл з вільним викладанням та цілком вільного книгодрукування. Передбачалося законодавче впровадження свободи сумління, а насильно нав'язана укр. народові унія скасовувалася. Державницькі погляди Н. були закономірною ланкою в розвитку державно-правових ідей в Україні від Оріховського, Могили до Мазепи й Орлика.

- government accountability

1) система; спосіб; метод

2) устрій

3) класифікація

4) учення

5) мережа (шляхів тощо)

6) організм

7) світ, всесвіт

8) геол. формація, система

9) спорт. суддівство

1. система, спосіб, метод

2. устрій, лад

3. класифікація

4. вчення

- bipartisan system амер. двопартійна система

- colonial system колоніальна система

- control and reporting system система повідомлення і наведення

- detection and tracking system система виявлення і стеження за ціллю

- deterrent system система "стримування" противника шляхом залякування

- dual purpose weapons system система зброї подвійного призначення

- electoral system виборча система

- feudal system феодальна система

- forward-based systems (FBS) система/ сили передового базування

- General S. of Preferences Генеральна система преференцій

- harmonized system гармонізована система

- international safeguards system система міжнародних гарантій

- monetary system грошова система

- moribund system лад, який відживає

- muli-purpose weapons system система зброї багатоцільового призначення

- national information systems національні інформаційні системи

- non-nuclear conventional weapons systems системи неядерної зброї

- nuclear weapons system система ядерної зброї

- political system державний лад

- presidential-election system система президентських виборів

- rationing system карткова система

- satellite communication system система супутникового зв'язку

- sea-based ABM system ПРО морського базування

- single monetary and credit system єдина грошова і кредитна система

- social system суспільний лад

- sophisticated delivery system вдосконалені системи доставки

- sophisticated weapons systems вдосконалені системі зброї

- strategic nuclear weapons systems ядерна зброя стратегічного призначення

- strategic system стратегічна система (зброї)

- two-party system амер. двопартійна система

- warning system система попередження/ оповіщення

- weapons system система зброї

- system of collective security система колективної безпеки

- system of government система управління

- system of nuclear deterrence система ядерного стримування

- system of philosophy філософська система

- system of safeguards система гарантій

- system verification система контролю

- to consolidate the monetary system зміцнювати грошову систему

- to soften up the system ослабляти систему

Мор, Томас (1478, Лондон - 1535) - англ. державний діяч, есеїст. Освіту отримав в одній з лондонських шкіл та ун-ті Оксфорда. Член парламенту (1504), лорд-канцлер (1529). Один із близьких друзів Еразма Роттерд омського. Поділяв його оцінку ранньохристиянської етики. Першою літературною спробою була "Історія Короля Ричарда III" (1512 - 1518), - майстерна історіографічна праця, написана лат. та англ. мовами. "Утопія" - найвідоміший твір М. Назва його походить від гри значень двох грецьк. слів; ou-topos ("неіснуюче місце") та eu-topos ("гарне місце"). В "Утопії" змальовується ідеальне місто-держава, в якому суспільні та політичні інституції керуються у своїй діяльності нормами розуму. Найвищою метою і благом життя у цьому ідеальному, з точки зору М., суспільстві є задоволення, втіха Щ. об досягнути її найвищої міри, необхідно встановити устрій комунного типу (на кшталт зображеного Платоном), але зі збереженням сім'ї. М. також заторкував питання державного контролю за освітою, релігійної терпимості, соціальної рівності чоловіків і жінок. Моральні орієнтації індивіда мають бути спрямовані на дотримання природних задоволень, схвальне ставлення до простоти (навіть спрощеності) у стосунках та засудження прагнення до багатства й станових переваг. До задоволень вищого ґатунку, що їх має домогтися індивід, М. також відносив шукання довічного блага, яке залежить од Божого провидіння.

[br]

Осн. тв.: "Утопія" (1516).